Заперечення в німецькій мові — одна з перших тем, із якими стикаються студенти, і водночас одна з найпоширеніших причин помилок. Головна складність полягає в тому, що в українській мові ми майже завжди використовуємо слово «не» або «ні», тоді як у німецькій є два основних заперечні слова: kein та nicht.
Плутанина між ними призводить до того, що фрази звучать неприродно або навіть змінюють свій зміст. Насправді зрозуміти різницю між kein і nicht дуже просто, якщо запам'ятати кілька базових граматичних правил.
Коротке правило: Kein заперечує тільки іменники з невизначеним артиклем або без артикля. Nicht заперечує все інше: дієслова, прикметники, власні назви, займенники та іменники з визначеним артиклем.
Коли потрібно використовувати KEIN
Слово kein працює як заперечний артикль. Це означає, що воно відмінюється так само, як невизначений артикль ein / eine / ein, і завжди стоїть безпосередньо перед іменником.
Заперечення kein використовується у двох чітких випадках:
- 1. Іменник у ствердженні має невизначений артикль (ein / eine / ein):
Das ist ein Auto. → Das ist kein Auto. (Це не авто.) - 2. Іменник уживається взагалі без артикля (у множині або з речовинами/абстрактними поняттями):
Ich habe Zeit. → Ich habe keine Zeit. (У мене немає часу.)
Ich trinke Kaffee. → Ich trinke keinen Kaffee. (Я не п'ю каву.)
Зверніть увагу на відмінювання:
Форма слова kein змінюється залежно від роду, числа та відмінка іменника:
• Чоловічий рід (Akkusativ): Ich habe keinen Hund.
• Жіночий рід: Das ist keine Katze.
• Середній рід: Ich sehe kein Kind.
• Множина: Wir haben keine Fragen.



